
Дитинство дівчинки пройшло у штаті Нью-Джерсі, де вона навчалася у вищій школі Мілбурну, в якій вперше в житті виступила на сцені, граючи у численних шкільних спектаклях. Мати помітила у доньки хист до театральної гри, але наполягла на тому, щоб Енн спочатку здобула освіту, а лише потім вирішувала, ким бути.

Отож, дівчинка вступила до коледжу Vassar у Покіпсі, а згодом навчалася при Нью-Йоркському університеті в школі «Gallatin School of Individualized Study». Одночасно Енн брала участь в розважальній програмі Barrow Group Theater Company's, де була єдиним підлітком. Також в шкільні роки проявився її співочий талант — Енн має голос сопрано і у 1998 році двічі виступала в Карнегі-Холлі з хором коледжів східних штатів (All Eastern US High School Honors Chorus)
Свою першу роль Енн зіграла в телесеріалі «Будь собою» (Get Real). Після його закриття Хетеуей відразу отримала кілька пропозицій — одна цікавіша за іншу, обравши зрештою контракт зі студією Disney одразу на два фільми з можливим продовженням. Спершу починалися зйомки фільму «По той бік неба» (The Other Side of Heaven), але на екрани в кінцевому підсумку першим потрапив фільм «Щоденники принцеси» (The Princess Diaries) — і одразу зібрав неймовірну касу, яка більш ніж в шість разів перекрила бюджет стрічки. Натомість інша картина «По той бік неба» (The Other Side of Heaven) про місіонера однієї з християнських конфесій, який працює в Індонезії, пройшла практично ніким не поміченою в обмеженому прокаті, хоч і продемонструвала, що Енн може грати різнопланові ролі. Однак поки що ця сторона її таланту нікого не цікавила — продюсери вимагали «Щоденників принцеси — 2». Втім, робота над ними дещо затягнулась, що дало можливість Гетевей спробувати себе в інших фільмах.
У лютому 2002 року Енн дебютувала на сцені Бродвею у City Center Encores зі спектаклем «Карнавал». Створений Енн образ Лілі у цій постановці дуже сподобався і глядачам, і театральним критикам, адже Енн вкотре продемонструвала не лише акторську, а й співочу майстерність. Але для кінобізнесменів за нею вже закріпилось амплуа героїні сімейних комедій, тому пропозиції надходили вельми одноманітні, як, в результаті, і фільми. І якщо «Ніколас Ніклбі» (Nicholas Nickleby) отримав досить непогані відгуки, то екранізація відзначеного літературними нагородами роману «Зачарована Елла» (Ella Enchanted) була вщент розгромлена критикою — характеристика стрічки, як «блискучої, приторно солодної цукерки» була найліпшою з отриманих відгуків, а фільм навіть не зміг повернути витрачені на нього кошти.
Немає коментарів:
Дописати коментар